Загальною метою психологічної служби у професійно-технічному закладі є сприяння особистісному зростанню та професійному становленню учнів. Період навчання у ДНЗ «ВПУ 7 м. Вінниці», під час якого здійснюються професійна ідентифікація та професійна адаптація майбутнього спеціаліста, — найбільш важливий для розвитку особистості фахівця будь-якої сфери діяльності. І від успішного психологічного забезпечення нав¬чально-виховного процесу великою мірою залежить ефективність підготовки майбутніх робітників.

Психолог має широке і не менш складне, ніж в інших навчальних закладах, поле діяльності, оскільки психологічні проблеми, з якими стикаються педпрацівники та учні, досить різноманітні. Це й адаптація до навчання у нових умовах, і налагодження міжособистісних стосунків, і формування психологічної готовності до майбутньої професії, і безліч особистісних проблем.

Основні завдання психологічної служби полягають:

у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку учнів, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

узабезпеченні індивідуального підходу до кожного учня на основі його психолого-педагогічного вивчення у профілактиці і корекції відхилень в особистісному розвитку учня;

психолог бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку особистості, збереженні повноцінного психічного здоров`я;

проводить психолого-педагогічну діагностику психічних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, почуття, емоції, воля), властивостей (спрямованість, темперамент, характер, здібності) та станів (тривожність, стрес, напруженість, несміливість, радість, симпатія);

розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій учнів;

здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших узалежнень і шкідливих звичок серед підлітків;

проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки неповнолітніх;

формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.

Виступ на батьківських зборах

Психологічна підтримка дитини з боку батьків

Як батьки можуть підтримати дитину та допомогти її у період напруженої інтелектуальної та творчої діяльності?

Підго­товка до іспитів та ЗНО — напружений і відповідальний період. У цей час змі­нюється звичний розпорядок навчальних занять: будуть додаткові затрати енергії, доведеться виконувати роботу з одноманітними за характером операціями (наприклад читання або математичні дії), що значно прискорює настання втоми й нервового напруження, збільшуються переживання в цей період.

Успішна робота учня багато в чому зале­жить від того, наскільки правильно буде організовано режим занять і відпочинку, наскільки правильно й продуктивно учень готувати­меться, вчитиме матеріал, а також від заданого собі психологічного настрою. Отож питання підготовки до іспитів та ЗНО потрібно розглядати в трьох аспектах:

·        Режим дня.

·        Інтелектуальна підготовка.

·        Психологічна підготовка.

Режим дня. Нерідко трапляється, що учні перед іспитами та ЗНО не­правильно й непродуктивно витрачають свій час протягом дня, а по­тім вивчають матеріал до глибокої ночі, нерегулярно харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу відводять на сон.

Усе це негативно позначається на їхньому здоров’ї та на якості підготовки. Тому режимові дня мають приділяти увагу і учні, і їхні батьки.

Необхідно зберегти звичний час пробудження і відходу до сну, тривалість і порядок занять, час споживання їжі та перебування на свіжому повітрі. Рекомендується відвести 10-15 хвилин для ранкової зарядки. Вона дуже необхідна, тому що в період інтелектуальної підготовки дитини в напруженому стані перебуває розумовий потенціал, а рухова фізична активність знижена. Необхідно добре харчуватися, їжа повинна бути насиченою білками, жирами, вітамінами. Після обіду обов’язково треба відпочити на свіжому повітрі 2-2,5 години. Слід також враховувати, у яку частину доби праці здатність організму людини найвища: ранкові години (8.00—8.45) та післяобідні (16.00-19.00). Спати потрібно лягати о десятій вечора, сон має тривати дев’ять годин.

Інтелектуальна підготовка. Щоб ваша дитина успішно склала іспити вона перш за все повинна бути готовою на інтелектуальному рівні. Учень має прийти на іспити із певним запасомзнань, умінь і навичок, які він отримав протягом навчального процесу та додаткових занять. Підготовка передбачає велике навантаження на розумовий потенціал дитини. Як правильно й раціонально його використати? Звичайно, методи підготовки індивідуальні, керуватиме ними й корегуватиме їх учитель, який працює з учнями, але все ж таки можна дати рекомендації, корисні всім.

Рекомендації. Підготовку до іспитів та ЗНО слід розпочати з рівномірного розподілення навчального матеріалу, який треба вивчити чи повторити, на всі дні, відведені для підготовки.

Потім потрібно проаналізувати матеріал, зіставити його з підручником, конспектами, розглянути додаткову літературу, порадитись з учителем. Це дозволить учневі правильно оцінити обсяг і складність підготовки, дасть відповідний психологічний настрій. Варто розбити матеріал за розділами, темами; підрахувати, скільки  часу потрібно на кожну тему.

Перш за все потрібно добре, ретельно повторити весь вивчений протягом року матеріал. Повторення може бути в різних формах: читання конспектів, усний переказ, виписування головних положень, висновків, фактів, виконання тестових завдань. Особли­ву увагу під час повторення слід приділяти складному, позапрогра­мовому матеріалу.

Краще повторювати і вчити спочатку складніший матеріал, а потім легший. Особливо це важливо для тих дітей, у яких праце­здатність у процесі занять послаблюється.

Деякі учні запевняють, що шум, музика, розмови не заважають під час занять. Дійсно, можна звикнути до шуму й не зауважува­ти його. Але його негативний вплив позначиться на працездатності, і втома настане значно швидше. Найбільш продуктивна розумова праця можлива тільки в тиші.

Під час підготовки до інтелектуально-творчих заходів бажано якомога менше дивитись кінофільми, грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу, тому що ці заняття збільшують і без того велике розумове навантаження. Контролюйте це, шановні батьки.

Підготовка вимагає активної роботи всіх психічних процесів (це й увага, й логічне мислення, й образна уява), але найбільше наван­таження на пам’ять. Щоб результат запам’ятовування був кращим, треба дотримуватися таких умов:

·        орієнтація пам’яті на майбутнє;

·        мотивація запам’ятовування — людині потрібно знати, для чого вона щось запам’ятовує;

·        розуміння матеріалу, який запам’ятовуєш.

Щоб засвоєна інформація не змішалася в пам’яті, потрібно вміти:

·        виділяти головне;

·        логічно мислити;

·        узагальнювати частини інформації.

Психологічна підготовка. Дуже важлива й психологічна підготовка, бо під час підготов­ки до іспитів посилюється навантаження на нервову систему. Нервова система дитини перебуває у стані розвитку, від­буваються певні зрушення, зміни в психіці дитини, що характери­зується підвищеною чутливістю, збудливістю, неврівноваженістю, дратівливістю. Психоемоційне напруження найбільш яскраво ви­являється напередодні іспитів.

Інтелектуально-творчі змагання — це час хвилювань, які пере­живають усі, навіть найспокійніші, добре підготовлені й упевнені у своїх знаннях учні. І це природно. Дуже часто буває, що учні над­мірно переживають і через власне хвилювання не показують той результат, на який вони здатні. Тому надзвичайно важливим є спокій, уміння згрупуватися, керувати своїми емоціями й почуттями. Багато дітей відчувають страх перед відповідальними моментами. Дітям, які особливо страждають від страху, нервування, рекомендується провести попередню репетицію за всіма правилами справжніх іспитів.  Декілька таких репетицій допомагають знизити нервовість, розгубленість, з’являться впевненість і спокій.

Упевненість також є дуже важливим чинником — вселяйте її у свою дитину. Вона готувалася, вчилася, знає матеріал, має здібності, тому має всі підстави бути впевненою в собі.

Існують аутотренінгові вправи, спрямовані на загальне заспокоєння. Промовляйте ці фрази разом з дитиною:

Я цілком спокійний... Згадайте почуття приємного спокою, думайте про спокій, відпочинок.

Мене нічого не турбує...Згадайте почуття спокою, коли після важкого дня ви приходите додому й лягаєте відпочивати.

Усе моє тіло відпочиває, мої м’язи розслаблені... Відчувайте цю розслабленість, згадайте почуття приємного відпочинку.

Коли учень цілком спокійний, не нервує, він може зосередитися на завданні, яке стоїть перед ним. Зосередженість — один з необхідних умов для успішного результату. Потрібно зосередитись на завданні, і  внутрішньо налаштувати себе на перемогу та гарний результат.

Крім того, учні повинні заздалегідь налаштовувати себе на ті вимоги, які висуватимуться до них на іспиті. Це повнота, чіткість відповіді, її оформлення, послідовність викладу. Спочатку треба сказати про головне, потім окреслити додаткові деталі, не «перестрибувати» з одного на інше. Треба показати в роботі, що ти усвідомлюєш те, про що висловлюєшся; можна закріпити свою відповідь прикладами з життя, зі своїх спостережень, із книжок. Важливим є й оформлення відповіді: мовлення має бути грамотним, зв’язним, виклад логічно послідовним.

Після виступу на здачі іспиту чи ЗНО необхідно відвести час для відпочинку, для розрядки, для зняття нервової напруги.

Таким чином, правильна організація всього періоду підготов­ки та участі в іспитах та ЗНО (до­тримання режиму й умов розумової праці та відпочинку, повноцін­не харчування, спокійна й доброзичлива атмосфера в сім’ї) значно знизить негативний вплив стресової ситуації на організм дитини, сприятиме досягненню успішного результату. Головне завдання батьків створити вдома для дитини атмосферу підтримки, взає­морозуміння, віри в успіх.

Пам’ятка «Психологічна підтримка дітей»

1.     Націлюйте дитину на позитивний результат.

2.     Створіть дитині сприятливі, комфортні умови для підготовки.

3.     Підбадьорюйте дитину, хваліть її за те, що вона робить доб­ре. Відзначте досягнення дитини.

4.     Хваліть свою дитину за самостійні дії, особливо за самостій­не розпізнання помилок.

5.     Реально оцінюйте можливості своєї дитини і вселяйте віру в успішне навчання.

6.     Частіше говоріть дитині, що ви вірите в неї, в її сили та мож­ливості, у те, що в неї все вийде.

7.     Не ставте завищених вимог, не делегуйте дітям своїх не­реалізованих сподівань («Мені свого часу не вдалося, отже, ти повинен...»).

8.     Підтримуйте інтерес дитини до пізнання, обговорюйте ра­зом з нею прочитані книжки, показуючи приклад власного інтересу до знань і навчання.

9.     Забезпечте режим дня дитини: допоможіть раціонально розподілити час між підготовкою і відпочинком, щоб уникнути перевтоми.

10.Зверніть увагу на харчування дитини: під час інтенсивної розумової напруги їй необхідна різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів.

11.Не критикуйте дитину в разі невдалого результату.

12.Вірте в успіх дитини. Якщо результати виявляться гіршими від очікуваних, замість негативу (гніву, розпачу, докорів) знайдіть ра­зом з дитиною інші шляхи досягнення мети, проаналізуйте помилки.

13.Уважно вислухайте дитину, дайте приклад доброзичливого спілкування.

14.Подбайте про емоційний стан дитини та теплу атмосферу в сім'ї

Шановні батьки, розумійте своїх дітей підтримуйте їх, особливо у відповідальні, стресові моменти життя. Запевніть дітей, що хвилювання в даній ситуації — це нормально, закономірно. Намагайтесь обговорити, проаналізувати з ними конкретну стресову ситуацію. Учіть дітей відрізняти невдачу від катастрофи. Учіть вірити в себе, у свій успіх. Ваша віра збільшить упевненість вашої дитини.

Тільки разом ми подолаємо всі труднощі!

Джерело: Крок до успіху: психологічний супровід обдарованих дітей / С. В. Бащенко, Д. М. Федорова, Н. В. Юхно. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016. — 192 с. — (Серія «Бібліотека шкільного психолога»).ISBN 978-17-09-2869-6 Ст 153-160.

Методика "Як ви розумієте свою дитину"

Методика

 «Як ви розумієте свою дитину»

 

Інструкція. На пропоновані нижче запитання дайте відповідь; «так», «ні», «не знаю».

1.  На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім жалкуєте про це:

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

2.  Іноді ви користуєтеся допомогою або порадами інших осіб, коли ви не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини:

а) так (10 балів);

б) ні(0 балів);

в) не знаю (5 балів).

3.  Ваші інтуїція й досвід — кращі порадники у вихованні дитини:

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

4.  Іноді вам трапляється довірити дитині секрет, який нікому іншому ви б не розповіли:

а) так (10 балів);

б)ні (0 балів);

в) не знаю (5 балів).

5.  Вас ображає негативна думка про вашу дитину інших людей:

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

6.  Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку:

а) так (10 балів) ;

б) ні (0 балів) ;

в) не знаю (5 балів).

7. Ви вважаєте, що дитина не може мати секретів від своїх батьків:

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини розходження які іноді вас дивують (радують):

а) так (10 балів);

б) ні (0 балів);

в) не Знаю (5 балів).

9.  Ви занадто переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

10.  Ви можете утриматися від покупки цікавої іграшки для дитини (на­віть якщо у вас є гроші), тому що знаєте, що їх повен дім:

а) так (10 балів);

б) ні (0 балів);

в) не знаю (5 балів).

11.  Ви вважаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (ремінь):

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

12.  Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли:

а) так (10 балів);

б) ні (0 балів);

в) не знаю (5 балів),

13.  Ваша дитина завдає вам більше турбот, ніж радості.

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

14.  Іноді вам здається, що дитина учить вас новим думкам і поведінці:

а) так (10 балів);

б) ні (0 балів);

в) не знаю (5 балів).

15.  У вас конфлікти із власною дитиною:

а) так (0 балів);

б) ні (10 балів);

в) не знаю (5 балів).

Підбиття підсумків

Знаходження підсумкової суми:

100—150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння власної дитини. Ваші погляди і судження — ваші союзники у вирішенні різних виховних проблем. Якщо це на практиці супроводжує таке відкрите по­водження, повне терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним для наслідування. Для ідеалу вам не вистачає одного маленького кроку. Ним може стати думка вашої власної дитини.

50—99 балів. Ви перебуваєте на правильній дорозі до кращого розу­міння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви можете розв'язати, почавши із себе. І не намагайтеся виправдуватися недостачею часу або натурою вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте вплив, тому постарайтеся це використовувати, І не забувайте, що розуміти — не завжди означає приймати. Не тільки дитину, але й власну особистість теж.

0—49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, оскільки вона не потрапила до батька — доброго друга і провідника на важкій дорозі отримання життєвого досвіду. Але ще не все загублено. Якщо ви дійсно хочете, щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Може, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе. Це не буде легко, зате в майбутньому повернеться подякою і сформованим життям вашої дитини.

 

 

   Джерело: Туріщева Л.В. Настільна книга шкільного психолога: Навчально-методичний посібник для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – ст.151

Батьки і діти: шляхи взаємодії

Підлітковий вік - це етап формування особистості, підготовки до дорослого життя. Перед підлітком постають певні завдання, які він більш-менш успішно розв'язує, незалежно від того, знає про них чи ні. Для цього йому потрібна грамотна допомога: не лише знання цих завдань і особливостей підліткового віку, але й уміння допомогти з душевною теплотою, у прийнятній і цікавій формі.

Підліток — особистість не проста. Причому не тільки для інших, але й для себе самого. У психології цей вік не дар¬ма називають «кризовим». Криза означає, що щось старе має піти, а нове — з'явитись. І підліток переживає труднощі цих змін, аби виконати низку надважливих для всьо¬го його подальшого життя психологічних завдань:

1.  Відокремитися від батьків. Стати до¬рослим можна лише через виявлення влас¬ної автономії. Автономний — означає здат¬ний спиратися на себе, такий, що приймає власні рішення і відповідає за них. Відокре¬митися — це відмовитися від усього того, що насаджують і пропонують, знайти свої рішення і смисли (навіть якщо потім вия¬виться, що вони дуже схожі на пропоновані батьками).

2.  Усвідомити себе і свою стать. Зрозумі¬ти, хто ти є, яка ти людина. Що ти можеш у цьому житті, а чого ні. Що вийде у тебе краще, ніж в інших, а що — гірше. У чому ти унікальний і неповторний. Який ти як майбутній чоловік або жінка. Що є чолові¬чого і жіночого у кожному з нас.

3.  Відкрити для себе світ інших людей. Зрозуміти, які існують закони спілкуван¬ня. Які правила взаємодії у дорослому світі. У чому секрети спілкування з чоловіками і жінками. Що робити з коханням і як бу¬дувати стосунки.

Виконання цих завдань неможливе без:

•   заперечення всього, що пропонують дорослі — інакше не зрозумієш власних від¬повідей, рішень, смислів;

•   намагань вирішувати щось самому, навіть якщо дорослі вже підказали наймудріший із можливих виборів;

•   пошуків себе і «влипання» у різно¬манітні історії, аби перевірити, наскільки ти сильний, здібний і стійкий;

•   детального вивчення своєї зовнішності, розуміння того, що краса чи привабливість значно збільшують шанси бути прийнятим і коханим;

•   активних контактів із протилежною статтю, вивчення світу різноманітними спо¬собами;

•   тісного спілкування з однолітками, розуміння, що ти не один, і в інших — ті ж проблеми

Саме тому підлітки бувають надзвичайно повільними, чимало часу проводять перед дзеркалом, безупинну спілкуються, майже завжди у них падає академічна успішність, вони різко змінюють свої звички і цінності, абсолютно не слухаються дорослих і поводяться винятко¬во. І це не якась напасть, що раптом трапилася з дитиною, це норма поведінки підлітка.

Дорослі значно краще розуміли б своїх «кризових» дітей, якби знали, що виконання цих важливих психо¬логічних завдань неминуче супроводжують сильні почуття. Перш за все:

1.  Агресія. Відділення неможливе без зло¬сті. Любов — це злиття. Злість — відділення. Підліток не може виявляти любов до своїх батьків, навіть якщо любить їх. Він прирече¬ний на весь спектр агресії; від тихого невдо¬волення і ледь приховуваного роздратування до спалахів невмотивованого гніву і ша¬лу. Він повернеться до любові, до батьків, але трохи пізніше. А поки що його завдан¬ня — відділитися, і тому майже автоматична реакція на будь-яку пропозицію — протест. Прихований, у вигляді саботажу, чи яв¬ний — бурхлива агресивна реакція.

2.  Страх. Підліток багато чого боїться-що його не прийме колектив (адже тоді йому майже нікуди буде піти), боїться не відпові¬дати критеріям своєї компанії (інакше його також відторгнуть). Боїться, що його ніхто не помічатиме, й одночасно побоюється ува¬ги. Що його любов відігнуть, але не мен¬ше — що її приймуть і з цим доведеться щось робити. Боїться приниження і страждає від невизнання в ньому дорослого.

3.  Сором. Підліток часто соромиться сво¬го тіла, до якого не встигає звикнути: так швидко воно міняється. Він соромиться про¬явів своєї статі і нерідко приховує це кри¬чущим цинізмом. Він так хоче бути гарним, адже це підвищує його шанси на прийняття іншою статтю, але часто (не без допомоги дорослих) бачить лише свої вади, що поси¬лює його сором і переживання.

4.  Тривога. Безтурботне і щасливе ди¬тинство скінчилося. Починається доросле життя. Як воно складеться? Що мені суди¬лося? Чи впораюся я? Непевність породжує тривогу. Підліток тривожиться значно біль¬ше, ніж нам, дорослим, здається. Тільки не завжди вміє розпізнавати тривогу. Вона часто виливається в роздратування чи в пов¬не замикання в собі.


Основні потреби підлітка:

1. Потреба в увазі і підтримці без осуду й оцінок, тобто без оціночна теплота, прий¬няття і мудрість дорослих.

2.  Потреба у чітких (але не тісних) пра¬вилах і кордонах, які мають утримувати дорослі, попри бунт і спротив — без чіт¬ких меж підлітку буде важко утримуватися від деструктивних форм поведінки, важко з'ясувати свою внутрішню позицію і соціалі¬зуватися.

3.  Потреба в розвитку і навчанні через життєву практику — підліток має набути життєвого досвіду, він не може і не хоче покладатися тільки на теоретичне сприйнят¬тя життя як на чужий досвід.

4.  Потреба у цікавих життєвих подіях. Інтерес — не головний двигун особистісного розвитку людини. У підлітковому віці він максимально активний і постійно потребує «палива».

5.  Потреба у задоволенні — підліток ви¬вчає себе, свої почуття і враження, прагне до чуттєвого збагачення.

6.  Потреба у повазі і визнанні — коли людина отримує їх, у неї виробляється міц¬на впевненість у собі як у цінній особис¬тості, і це стає основою успіху з усіх сферах життя.

7.  Потреба у спілкуванні і прийнятті од¬нолітками — підліток прагне набути соціаль¬ного досвіду і виробляє найуспішніші моделі поведінки, які допомагають йому самоствердитися, відчути себе впевненішим, отриму¬вати любов, симпатію, визнання. Підлітку важливо знати, що він цінний для оточення, цю його думка важлива. Він готовий зроби¬ти все, аби реальна чи уявна група людей, до якої він хотів би належати (референтна), визнала його «своїм», навіть якщо при цьо¬му доведеться наступити на горло власному «Я»

8.  Потреба у вмінні впевнено відстоювати свої переконання (ґрунтується на загаль¬ній упевненості у собі) — саме невміння це робити призводить до багатьох життє¬вих проблем, які обмежують саморегуляцію і розвиток: до сором'язливості, залежності від поганої компанії, переживання своєї нік¬чемності, відмови від майбутніх професійних досягнень тощо.

9.  Потреба у творчому самовиражен¬ні і самореалізації — це сильний струмінь у розвиту підлітка. Якщо він знаходить, як задовольнити цю потребу, то практично забезпечує собі задоволення і всіх інших. У процесі творчої самореалізації підліток набуває життєвого досвіду — йому цікаво, він розвивається, він поважає самого себе, отримує результати своєї творчості, його приймають інші, йому легко жити у межах своєї творчості.

 10. Потреба у виставленні життєвих цілей — попри прагнення підлітка «жити тут і зараз», чітке визначення ним свого майбутнього вносить у життя впорядко¬ваність, знімає чималу частку тривожності і дозволяє спрямувати свої ресурси у пев¬ному напрямі.

Усі ці потреби одночасно є колосальним ресурсом особистості. Оскільки потреба зав¬жди створює певне напруження, підліток надзвичайно активний, відкритий, постійно сприймає нову інформацію, він гнучкий і готовий до несподіванок.

Якщо ці ресурси спрямовані у певному напрямку, то розвиток відбувається успішно, і до 20—21 року постає сформована, зріла особистість.

Щоб дізнатися, чи готові батьки зрозумі¬ти, прийняти і допомогти своїй дитині, вони можуть поставити собі кілька запитань:

•        Я подарувала життя своїй дитині чи я подарувала життя своєї дитини собі?

•        Я хочу, аби моя дитина (доросла ди¬тина) стала відповідальною і самостійною, навіть якщо я тривожитимуся; або ж я хочу тільки спокою для себе, навіть якщо цим перетворю її на безвідповідальну і безпо¬радну?

•        Я справді поважаю свою дитину і вва¬жаю, що вона здатна впоратися з усіма свої¬ми проблемами; або ж я думаю, що вона настільки гірша, дурніша, слабша за мене у тому ж віці, що лише я могла і зараз можу долати проблеми — свої і чужі?

•        Я готовий прийняти право своєї ди¬тини на помилки і не осуджувати її, а ли¬ше допомогти розібратися, якщо мене про це попросять; або ж я вимагаю від своєї ди-тини божественної досконалості, залишаючи право на помилки тільки за собою?

•        Я хочу, аби моя дитина була щаслива, навіть якщо це не відповідає моїм уявленням про щастя; або ж я хочу, щоб її життя було підігнане під мій вигаданий образ того, якою вона має бути, навіть якщо вона при цьому страждатиме?

Якщо ви відповіли ствердно на першу половину кожного запитання, то, ймовірно, вам доведеться пережити чимало хвилю¬вань і тривог, поки ваші діти «спинаються на ноги». Але ви зможете з повним правом сказати: «Я подарувала життя своїй дитині, і я подарувала дитину життю».

Що допоможе батькам подолати цей кри¬зовий період із мінімальними душевними втратами?

      знання того, що криза неминуча, і ва¬ше завдання — допомогти стати дорослим;

      розуміння того, що ваша дитина і далі любить і поважає вас, але не може виявити цього просто зараз, адже спочатку їй необ¬хідно зруйнувати ваш батьківський автори¬тет;

      усвідомлення того, що ваша дитина ви¬росла, і ви вже не зможете її контролювати, як раніше, вирішувати за неї, час усе робити самому;

      прийняття того, що вона може здатися комусь поганою, негарною й неуспішною, але ваша підтримка і ненав'язливе співчуття можуть творити дива;

      віра в те, що криза мине.

Чим батьки можуть допомогти своїй дитині:

      і далі любити його;

      вірити, що той упорається з усім;

      « не «качати права» через дрібниці, дати шанс помилятися і наполягати на своєму;

      ставитися до нього і його світу з по¬вагою, навіть якщо він сам і його світ вам аж ніяк не симпатичні;

      бути близько, аби підтримати, коли попросять;

      попри бурхливі почуття, залишатися у добрих стосунках, виявляти тепло і прийняття.

І взагалі, якщо ваша дитина все ж увійшла у цей такий важкий і кризовий період, зна¬чить, вона розвивається правильно, а ви — чудові батьки, які зробили все це можливим. Привітайте себе і сконцентруйтеся на влас¬ному житті. Вам буде легше дозволити під¬літку відокремитись, якщо у вас самих відбу¬ватиметься щось подібне за важливістю та інтересом. Адже ваша дитина — уже майже не дитина, а дорослий, і незабаром вам до¬ведеться з ним познайомитися.

Бажаю вам безумовної любові і злагоди в родині!

Твоє майбутнє - у твоїх руках! (21.04.2016)
20 та 21 квітня 2016 року учні груп №26 та 28 разом з практичним психолог Агаповою Л.С., майстром виробничого навчання Красінською С.А. та викладачем захисту Вітчизни Глушко І.Г. відвідали Вінницький обласний наркологічний диспансер. Мета візиту: проведення профілактичних бесід щодо запобігання тютюнопалінню, наркоманії та пияцтву.

Перед учнями виступили:

- соціальний психолог Рудаков О.О. розповів «Як розпізнати наркомана» та надав інформацію про «Перші ознаки алкоголізму»;

- лікар судово-медичної експертизи, невролог Данкевич О.Ю. розповів про кримінальну відповідальність за збереження, вживання та розповсюдження наркотиків;

- лікар нарколог Рубін В.І. розповів про наслідки вживання алкоголю та наркотиків на організм підлітків та майбутніх матерів;

- пацієнти наркологічного диспансеру, що проходять ЗТП (заміно- підтримуючу терапію) розповіли свої історії життя та надали поради, як вберегтися від наркотиків, розпізнати наркоманів серед своїх знайомих.

Зустріч промайнула дуже швидко оскільки була цікава, інформативна та спонукала до роздумів про своє майбутнє.

Виховна година "Синя стрічка квітня"

 

Ми навчилися літати, немов птахи,

плавати, мов риби,

але не навчилися жити, як брати.

Мартін Лютер Кінг

 

 

20.04.16 року у навчальному закладі була проведена виховна година на тему «Синя стрічка квітня» присвячена Квітню – місяцю із запобігання насильства над дітьми. Метою виховної години було  надати інформацію про насильство;  сформувати навички відповідальної поведінки, протистояння тиску, насильства в сім’ї; навчити бути толерантними та висловлювати співчуття жертвам насильства.

Виховну годину провели практичний психолог Агапова Л.С. та викладач захисту Вітчизни Глушко І.Г. з використанням мультимедійної презентації, декламуванням віршів учнів групи №19 Махновець В. та Назаренко З., переглядом ролика на пісню М. Бурмаки «Не смійся з мене».

В кінці виховної години учні отримали сині стрічки та могли підтримати тих, хто бореться проти насильства. Оскільки синій колір служить постійним нагадуванням про те, що необхідно боротися з насильством і захищати дітей від насилля. А також у бібліотеці навчального закладу проходила виставка літератури на тему «Світ без насильства», яку буде корисно відвідати кожному.

Ми гостро реагуємо на біль і образи по відношенню до себе і не помічаємо, як кривдимо інших самі.

Трохи більше поваги, трохи менше образ,

Трохи більше добра,  трохи менше зла,

Трохи більше любові, трохи менше ненависті,

Трохи більше радості, трохи менше  горя і сліз.

Тож давайте будемо добрими до своїх рідних та близьких, товаришів та знайомих, одногрупників та просто незнайомців, і будемо дарувати усім людям лагідну усмішку та теплі обійми. І з сьогоднішнього дня ми станемо на крок ближче до змін. Та будемо тими, хто зможе розірвати коло жорстокості та змінити світ на краще.

Вчитель очима учнів у 2015-2016 н.р.
Педагогічна професія -  особлива, її не можна порівняти з жодною іншою. Вона специфічна й має багато особливих компонентів, якими характеризуються педагогічні здібності.

З метою стимулювання зростання кваліфікації, професіоналізму, розвитку творчої ініціативи педагогів та визначення рівня компетентності педагогів у навчальному закладі було проведено анкетування “Викладач очима учнів”, “Майстер виробничого навчання очима учнів”, “Вихователь очима учнів”. Суть анкет проста, вони містить перелік базових педагогічних рис, які є змістом професійної діяльності педагога. Анкетування проводилось серед учнів училища, воно було письмовим та анонімним. Це дає можливість підвищити вірогідність одержаних результатів, об’єктивно оцінити та вивчити думку учнів про якість викладання предметів та педагогічну майстерність працівників. Завдяки отриманим даним педпрацівники зможуть вносити корективи в побудову навчального процесу.

Проаналізувавши анкети учнів можна зробити такі висновки:

1.Викладачі навчального закладу:

-Викладачі навчального закладу на думку учнів володіють позитивними людськими якостями 95%;

-94% опитаних зазначили, що викладачі чітко та доступно пояснюють навчальний матеріал;

-Викладачі у роботі учнів відмічають скоріше добре, ніж погане 93%;

-Викладачі користуються авторитетом серед учнів – 93%;

-Також 92% опитаних учнів зазначили, що викладачі поважають особистість учня; об’єктивно оцінюють знання; вимогливі до себе та до учнів; та поважають особистість  учня.

2.Майстри виробничого навчання:

-92% опитаних учнів зазначили, що на уроки виробничого навчання вони йдуть з радістю та охоче;

-Для учнів майстер виробничого навчання в першу чергу наставник та порадник (91%);

-Учні зазначити, що у важкій ситуації вони завжди можуть отримати гарну, дружню пораду від майстра, який вчинить по справедливості;

-На думку учнів майстри виробничого навчання справедливі, терплячі, доброзичливі, вимогливі та є майстрами своєї справи.

3.Вихователі:

-Учні зазначили, що вихователі можуть захистити та відстояти їх права (92%);

-91% учнів відмітили, що вихователі вимогливі до себе та до учнів;

-Учні відмітили, що вихователі об’єктивні до всіх учнів, в роботі учнів відмічають швидше добре, ніж погане;

-Вихователі за результатам анкетування володіють позитивними людськими якостями (92%).

Отже, за результатами проведеного анкетування до пріоритетних якостей педагога учні навчального закладу відносять: викладання матеріалу ясно, доступно, чітко; вміння викликати і підтримувати цікавість до свого уроку; уважність, тактовність, доброзичливість по відношенню до учнів; дотримання логіки у викладанні; вимогливість як до себе, так і до учні; чітке формування завдання на самостійну роботу; володіння позитивними людськими якостями; бажання учнів йти на урок до вчителів, майстрів в/н.

Саме це сприяє успішним стосункам в системі “педагог-учень” чи “учень-педагог”, дозволяє встановленню довірливих стосунків у колективі, позитивно впливає на навчально-виховний процес, створює позитивний психологічний клімат у колективі, а педпрацівники можуть проводити аналіз своєї діяльності, вносити корективи та вибирати оптимальні методи навчання та виховання.

Твоє майбутнє - у твоїх руках!

17.02.15 р. до навчального закладу завітали соціальний психолог Вінницького обласного наркодиспансеру Рудаков Олексій Олексійович та представниками громадської організації «Здорова країна» Ірина, Олег та Єгор. Зустріч відбулась у бібліотеці з учнями гуртожитку, з метою проведення профілактичної бесіди щодо запобігання тютюнопалінню, наркоманії та пияцтву.

Олексій Олексійович надав інформацію про шкідливість вживання алкогольних напоїв та вживання наркотиків, навів статистичні дані про стан наркоманії та алкоголізму серед підлітків та про кількість залежних юнаків та дівчат. Єгор та Ірина розповіли свою історію життя, поділились досвідом та надали практичні поради, як вберегтися від наркотиків. Зустріч була дуже змістовна, переконлива та цікаві для учнівської молоді.

Дякуємо нашим гостям за таку цікаву, щиру та повчальну зустріч. 

Репродуктивне здоров'я молоді - запорука здорової країни

16.02.15 р. до навчального закладу завітала психолог Вінницького обласного центру планування сім’ї лікарні ім. Пирогова Бабошина Ірина Володимирівна. Зустріч відбулась з учнями І курсу (групи №19, 27), з метою просвітницької роботи з учнями щодо збереження репродуктивного здоров'я; профілактичної роботи негативних явищ серед учнівської молоді.

Ірина Володимирівна продемонструвала учням презентацію та провела бесіду про безпечну, помірковану поведінку підлітків, ранні дошлюбні статеві стосунки. Після цікавої та змістовної роботи психолог відповіла на питання учнів та залишила їм пам’ятки, які вони зможуть перечитати та зробити правильні висновки.

Дякуємо, Бабошиній Ірині Володимирівні за таку цікаву, а головне необхідну роботу.

Конвенція ООН про права дитини в ілюстраціях
Людям різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри — рівні права. Це один із основних принципів Загальної декларації прав людини, прий¬нятої Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Права людини починаються з прав дитини.

Права дитини — це ті права, які належать особистості тому, що вона є дитиною. Згідно зі ст. 1 Конвенції ООН про права ди¬тини, дитиною вважається кожна людина до досягнення вісімнадцятирічного віку.

Вперше до юридичного вираження цієї проблеми людство звер¬тається на початку XX століття. Це не означає, що раніше люди не лю¬били своїх дітей. Однак захищати дітей на міжнародному рівні по¬чали на початку XX сто¬ліття.

У 1924 році прийня¬та «Женевська деклара¬ція» про права дитини, яка була ухвалена в наступному році 5 Асамблеєю Ліги Націй, завдяки зусиллям першопрохідника у сфері прав дитини Е.Джебба. Ця невелика декларація визначила початок Міжнародного руху за права дитини. У ній було сказано, що ди¬тині потрібні кошти, необхідні для її нормального фізичного й психічного розвитку, голодну дитину потрібно нагодувати.

20 листопада 1959 р. Генеральна Асам¬блея ООН затвердила розширену версію «Женевської декларації» — «Декларацію прав дитини» після прийняття в 1948 р. «Загальної декларації прав людини».

1974 р. — «Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних ситуаціях і під час збройних конфліктів».

1985 р. — «Всесвітня декларація про за¬безпечення виживання, захисту й розвит¬ку дитини».

Однак центральне місце займає «Конвенція ООН про права дитини», прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопа¬да 1989 р. і ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991р. Конвенція ООН складається з Преамбули, 3 розділів і 54 ста¬тей. Права дитини, визначені Конвенцією, можуть бути розділені на 5 груп, згідно з традиційною класифікацією прав людини:

• цивільні права (право на ім'я, націо¬нальність, життя, дозвілля, принцип недискримінації, право на особисте життя):

• політичні права (свобода слова, свобо¬да самовираження);

• економічні пра¬ва (право на захист від експлуатації);

• соціальні права (право на освіту, охо¬рону здоров'я, соц¬іальне забезпечен¬ня);

• культурні права (право на відпочи¬нок! дозвілля).

Варто пам'ятати, якщо людина має право, хтось повинен мати  обов'язки. Якщо немає обов'язку — немає права. Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої. Кожна людина повинен пова¬жати права іншої людини.

Акція "Молодь за майбутнє без СНІДу"

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 1 грудня у навчальному закладі було проведено акцію на тему: “Молодь за майбутнє без СНІДу”. Метою акції було виявлення рівня поінформованості і визначення ставлення молоді щодо проблеми СНІДу та формування у них толерантного ставлення до людей з ВІЛ-інфекцією.

В рамках акції була оформлена виставка спеціалізованої літератури у бібліотеці училища на тему: “Захисти себе від ВІЛ”.

Серед навчальних груп проводився конкурс на кращий малюнок, газету, електронну публікацію Учні навчального закладу активно прийняли участь у конкурсі та виконали газети на тему: «Що символізує червона стрічка» - групи № 2, 16, «Відмінність між поняттям ВІЛ та СНІД», групи № 22, 37, «Міфи про ВІЛ/СНІД» - група №28, «Права ВІЛ-інфікованих» - група №25, «СНІД не передається через дружбу» - групи № 19, 21, «Статистика захворювання» - групи №24, 26, «Шляхи передачі ВІЛ-інфекції» - групи №1, 18.

Учнями Боднар Валерією група №28, Черватюком Андрієм група №8, Ковбасюк Анастасією група №28, Мошрафом Самедом група №8, Мельничук Лілією група №28, Гончарем Іллею група №8 були підготовленні та проведені в навчальних групах бесіди з елементами тренінгу на тему: “Майбутнє починається сьогодні”, а впродовж дня були розповсюджені пам’ятки “СНІД подолаємо разом”.

Практичним психологом Агаповою Л.С. та викладачем Глушко І.Г. проведено загальноучилищну виховну годину на тему: «Твоє життя – твій вибір» з демонстрацією презентації та фрагментами художнього фільму «Джіа».

На загальноучилищній лінійці були підведені підсумки акції, вручені грамоти та подяки учням за активну участь в проведені заходів. Оголошенні результати анкетування серед учнів І курсу «Що я знаю про ВІЛ/СНІД», що показали їх обізнаність у питаннях ВІЛ-інфекції та СНІДу, шляхів їх передачі. Учні розуміють, що СНІД не передається через дружбу.

Вивчення та аналіз ризиків виникнення різних форм насильства серед дітей та над дітьми
На виконання наказу Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації національної кампанії «Стоп насильству!» з метою вивчення та аналізу ризиків виникнення різних форм насильства серед дітей та над дітьми у  жовтні 2015 року у навчальному закладі було проведено соціально-психологічне дослідження до якого були залучені учні І курсу у кількості 216 чоловік.

Проаналізувавши анкети респондентів можна зробити такі висновки:

-на думку учнів вплив компаній є основними ризиками виникнення насильства 42.1%;

-зазвичай у конфліктній ситуації учні шукають співчуття та розуміння 48.6%;

-зазвичай діям та почуттям учнів відповідає: я ніколи нікому не бажав поганого 43,1% опитаних;

-переважна більшість учнів зазначила, що їх у сім’ї люблять, з ними радяться;

-фізичні методи «виховання» по відношенню до учнів у сім’ях застосовуються у 0,9% опитаних, іноді у - 24,1 %, ніколи – 75% ;

-спокій та впевненість – такий настрій переважно панує серед учнів у навчальному закладі;

-у навчальному закладі учні помічали прояви насильства серед учнів фізичного 18,1%, психологічного 26,4%, вербального 29,2%;

-учні зазначили, що бесіда є найпоширенішим способом вирішення конфліктних ситуацій у навчальному закладі;

-бажання самовиразитись, показати себе “крутим”, соціальна нерівність та велика кількість непотрібної інформації у Інтернеті – основні причини виникнення насилля серед дітей.

У відсотковому співвідношенні відповіді наших учнів на запитання «Чому, на Вашу думку, виникає насилля  в навчальному закладі серед дітей та над дітьми?» узагальнено в наступній діаграмі:

Діти - це майбутнє кожної держави. А тому фізичні та емоційні травми, які вони переживають, обкрадають суспільство та усіх його членів зокрема. Не завжди можна уникнути дитячих травм, але їхня мінімізація має стати важливою метою нашого навчального закладу сьогодні.

Поради батькам "П'ять шляхів до серця дитини"
Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки насамперед мають частіше нагадувати собі таке:

1. Перед вами — діти.

2. Вони поводяться як діти.

3. Буває, що їхня поведінка нервує батьків.

4. Якщо я виконаю свої батьківські обов’язки і любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

5. Якщо я люблю їх незважаючи ні на що, вони відчуватимуть упевненість у собі і мою підтримку.

Дітям необхідна любов батьків — це одна з найго¬ловніших потреб дитини. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:

•дотик;

•слова заохочення;

•час; 

•подарунки;

•допомогу;

Дотик — один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голів¬ці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виявляєте свою любов за до¬помогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна ска¬зати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс. Пам’ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спіл¬куванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м’яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені буде приємно, коли ти...»

Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід ви¬бачитися перед дитиною. Пам’ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час — це ваш подарунок дитині. Ви нібито каже¬те їй: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з то¬бою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом – значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми спільного дозвілля в кожній сім’ї різноманітні: читан¬ня казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруй¬те не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а передусім — своїй дитині.

Подарунок є символом любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Бага¬то батьків використовують подарунки, щоб відкупи¬тися від дитини. Діти, які отримують такі подарунки, починають думати, що любов можна замінити різни¬ми речами. Тому пам’ятайте, що річ не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами і кіль-кістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу — це плата, якщо намагаєтесь підкупити її – це хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тіль¬ки різдвяні подарунки та подарунки до дня народжен¬ня. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особли¬во якщо то одяг. Подарунки не обов’язково купувати, їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чу¬дернацької форми гілочки тощо. Головне — придума¬ти, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство — це професії, й дуже нелегкі. З вами укладено контракт принаймні на 18 років; і робочий день у вас ненормований. Щодня діти звертаються до вас із різноманіт¬ними проханнями. Завдання батьків — почути ці про¬хання й відповісти на них. Якщо ми допомагаємо ди¬тині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов’ю. Якщо батьки бурчать і сварять дитину, така допомога її не радує. Допомагати дітям — не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми дійсно бага¬то робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використо¬вуємо різні «мови» нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохо¬чення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

Література:

1. Гері Чепменат, Росе Кемпбеп «П’ять шляхів до серця дитини». – Львів, 2010.

Акція "Молодь за майбутнє без сніду" (2014)
Мета: виявлення рівня поінформованості і визначення ставлення молоді щодо проблеми СНІДу, профілактика поширення ВІЛ/СНІДу в молодіжному середовищі та формування толерантного ставлення до людей з ВІЛ-інфекцією.

Обладнання: пам'ятки “СНІД подолаємо разом”, плакати, стрічки-емблеми, вислови, тестовий матеріа, маркери, скотч, ножиці.

Організаційна частина: підбір матеріалу для проведення виховних годин та бесід, робота з учнями-волонтерами, підготовка пам'яток, плакатів, висловів, тестового матеріалу, виготовлення стрічок-емблем, оформлення виставки літератури на тему: “Захисти себе від ВІЛ” та оформленням інформаційних куточків, організація зустрічі з представниками Вінницького обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом, на загальноучилищній лінійці оголосити про проведення акції та конкурсу на кращий малюнок, газету, електронну публікацію на тему: “Жити в світі, де є ВІЛ”, підготувати перзентацію на тему “Твоє життя – твій вибір” з фрагметами художнього фільму «Джіа».

Хід акції

1.Виставка літератури на тему: “Захисти себе від ВІЛ” та оформлення інформаційних куточків.

2.Конкурс на кращий малюнок, газету, електронну публікацію на тему: “Жити в світі, де є ВІЛ”.

3.Зустріч учнів училища з представниками Вінницького обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом – лікарем Яворським Я.П. та соціальним працівником Кафарською Л.В.

4.Проведення бесіди з елементами теренінгу тему: “Майбутнє починається сьогодні” учнями-волонтерами та практичним психологом в навчальних групах.

5.Розповсюдження учнями-волонтерами серед учнів навчального закладу пам’ятки “СНІД подолаємо разом”.

6.Проведено анкетування практичним психологом серед учнів “Що я знаю про ВІЛ/СНІД”.

7.Загальноучилищна виховна година на тему: “Твоє життя – твій вибір” з продемонстрацією презентації та фрагментами художнього фільму «Джіа».

Підсумки акції

На загально училищній лінійці було підведені підсумки акції, вручені грамоти групам за участь у конкурсі на кращий малюнок, газету, електронну публікацію на тему: “Жити в світі, де є ВІЛ” та вручені подяки учням-волонтерам за активну участь в проведені акції.

Акція "Мій імідж здоров'я" (2014)
Мета: ознайомити учнів із поняттям «здоров’я»; розширити знання про правила здорового способу життя; сприяти формуванню потреби у фізичному вдосконаленні, мотивації до занять фізичною культурою і спортом; сприяти вихованню в учнів інтересу до фізичної культури як вагомого засобу зміцнення здоров’я.

Обладнання: пам'ятки «Путівник здоров’я», плакати, стрічки-емблеми, вислови про здоров’я, “Дерево здоров’я”, маркери.

Організаційна частина: підбір матеріалу для проведення виховних годин, робота з учнями-волонтерами, підготовка пам'яток «Путівник здоров’я», плакатів, висловів про здоров’я, виготовлення стрічок-емблем, “Дерева здоров’я”, листочків, оформлення виставки літератури на тему: «Обираємо здоров’я» та інформаційних куточків, організація зустрічі з представником “Клініки, дружньої до молоді” лікарем Медяною І.І. на тему: «В здоровому тілі - здоровий дух», на загальноучилищній лінійці оголосити про проведення акції та виставки-конкурсу стінгазет та малюнків на тему: «Орієнтир – здоровий спосіб життя».

Хід акції:

1.Виставка-конкурс стінгазет та малюнків на тему: «Орієнтир – здоровий спосіб життя».

2.Виставка літератури: «Обираємо здоров’я» у бібліотеці училища.

3.Вправа “Дерево здоров’я”, де на листочках учні висловлювали свої думки “що таке здоров’я” і прикріплювали їх до дерева.

4.Проведення виховних годин на тему: «Бути здоровим модно» учнями-волонтерами та практичним психологом.

5.Розповсюдження учнями-волонтерами серед учнів навчального закладу пам’яток «Путівник здоров’я».

6.Виступ лікар “Клініки, дружньої до молоді” Медяна І.І. на тему: «В здоровому тілі - здоровий дух» на загальноучилищній лінійці.

Підсумки акції

На загальноучилищній лінійці підвели підсумки акції та вручили дипломи групам, що прийняли активну участь у виставці-конкурсі стінгазет та вручили грамоти учням-волонтерам за активну участь у підготовці до проведення акції та у проведенні виховних годин, розповсюдження пам’яток. Проведені заходи створюють умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного учня, профілактики та поліпшення їх стану здоров’я, здійснення навчання та виховання на засадах гуманізму.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Меню

Зараз на сайті Online: 

На сайті 40 гостей та відсутні користувачі

Статистика відвідування:

Останні новини:

«Творча молодь ...

      22 травня 2018 р. учні училища брали ...

Благодійна акція з ...

          07.05.2018р. Вінницькою міською ...

День Цивільної оборони ...

        Відповідно до плану роботи  ДНЗ ...

ІІ етап Всеукраїнського ...

18 квітня 2018 року відповідно до наказу ...

Вхід | Реєстрація

Scroll to top