Шановні колеги!


Вітаємо викладача біології та екології Палій А.В. з абсолютною перемогою у Всеукраїнському конкурсі на кращий екологічний проект « Збережемо землю для наступних поколінь». Учнівський проект « Чи може людина жити в гармонії з природою?» виконаний під її керівництвом зайняв 1-ше місце.
Адміністрація , колеги.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Оголошення!


Шановні випускники з 06 лютого розпочнеться реєстрація на Зовнішнє Незалежне Оцінювання 2018 року та триватиме до 31 березня. Потурбуйтесь про те щоб Ваша реєстрація пройшла успішно.
Адміністрація.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Муляр — будівельний робітник, який виконує роботи з мурування або ремонту конструкцій зі штучних і природних будівельних матеріалів. Мулярами зводяться цегляні житлові будинки, промислові коплекси, гідротехнічні споруди і мости.

Історія виникнення професії

Мабуть, небагато знайдеться на Землі професій, що за віком сягають у таку давнину, як професія муляра. І дійсно, як тільки кількість населення первісного світу стала більшою, ніж кількість місць у печерах, людям довелося дбати про стіни, які б захищали їх від пронизливого вітру, та дах, який боронив би від снігу та дощу. Від примітивних культових та побутових споруд (Стоунхендж у Великій Британії, дольмени у Франції та Грузії, будівлі з кісток мамонтів в Україні)

людство поступово переходило до складних і довершених споруд, які вражають сучасників своєю красою та витонченістю ліній, монументальністю та пропорційністю. Єгипетські піраміди, легендарні будівлі Індії та Італії, храми та вілли Давньої Греції є пам’ятками досягнень мулярської праці.

З покоління в покоління, від батька до синів передавалися таємниці мулярської майстерності. У середні віки в Західній Європі виникли відокремлені один від одного мулярські цехи, що мали власні устави, штандарти та інші атрибути професійного уособлення. Внаслідок їх діяльності зводилися перлини містобудування – палаци Венеції, Флоренції, Парижа, Відня, Кракова, Києва (у Європі), Константинополя, Єревану, Бухари, Самарканду, Хімедзі (на сході).

У ті часи майстер-муляр самостійно виконував усі необхідні підготовчі та основні операції: готував розчин, власноруч подавав будівельні матеріали на робоче місце, безпосередньо виконував кам’яну кладку. Взимку мулярські роботи припинялися.

Поступово праця муляра зазнавала корінних організаційних змін, відбувався її розподіл і кооперація: кваліфікований майстер позбувся необхідності самостійно виконувати допоміжні роботи.

І сьогодні професія муляра шанована суспільством. Саме він втілює в життя ідеї архітекторів і проектувальників, зводить просторові конструкції промислових споруд, будівлі соціально-побутового призначення та житлові будинки.

Потреба у мулярах на ринку праці постійна і має тенденцію до зростання. Саме тому ймовірність працевлаштування досить висока.

Професія електрозварника ручного зварювання належить до найбільш розповсюджених і масових. Без цих спеціалістів не обходиться виробництво і ремонт автомобілів, кораблів, літаків, мостів, трубопроводів та інших конструкцій.

Зварювання – це процес одержання нероз'ємного з'єднання, що супроводжується розплавленням металу. Джерелом тепла служить електрична дуга, яку збуджує зварник між електродом і виробом. При електрозварюванні використовується постійний і змінний електричний струм.

Зварні конструкції виготовляють з прокату різного профілю, литва, деталей після механічної обробки. Зварювання здійснюється за кресленнями, в яких умовними позначеннями вказані методи зварювання та характеристика швів. Від якості зварного шва залежить надійність і довговічність конструкції

Для виконання зварювальних робіт необхідне спеціальне обладнання. Для ручного дугового зварювання використовуються трансформатори, випрямлячі, перетворювачі, агрегати з різними технічними характеристиками. Робоче місце зварника може бути стаціонарне або пересувне. Робота зварника відноситься до професій з підвищеною небезпекою – тому наявність заземлення, вентиляції, індивідуальних засобів захисту, тощо є обов'язковими вимогами охорони праці.

Історія виникнення професії

У професії зварника солідні історичні корені. Кування і зварка металу – стародавнє ремесло. Більше 2,5 тисяч років тому люди вже плавили і сполучали метали. Прообразом зварника  був коваль. Нарешті, трохи більше 100 років тому назад промислова  революція привела до використовування електричної енергії, появі зварювального апарату і зварника як самостійної робочої професії.

Зварник – це  робітник по зварюванню металів,  конструкцій та споруд. Суть процесу зварювання в утворенні міцних зв’язків між атомами і молекулами.

Історія електричного зварювання бере свій початок з XIX ст. У 1802 р. російський вчений В.В. Петров відкрив явище електричної дуги і вказав на можливість її використання для розплавлення металів. Але тільки в 1882 р. російський інженер Н.Н. Бенардос відкрив спосіб електродугового зварювання.

Широке промислове застосування і розвиток зварювання почалися в 30-ті роки XX ст. З’явились нові види зварювання: електрошлакове, під шаром флюсу, у вуглекислому газі, електронно-променеве, підводне. У 1924-1935 pp. використовувались електроди без покриття або з тонким іонізуючим покриттям. З 1935-1939 pp. почали широко використовувати зварювання на базі електродів з товстим покриттям і стрижнів із легованих сталей. У 1939 р. під керівництвом академіка АН УРСР Євгена Оскаровича Патона (1870-1953) були запроваджені автоматичне та напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу. З 1948 р. промислове застосування отримав спосіб дугового зварювання в інертних захисних газах. На початку 50-х років XX ст. під керівництвом академіка Бориса Євгеновича Патона в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона було розроблене електрошлакове зварювання. У 1950-1952 pp. впроваджене зварювання сталей у середовищі вуглекислого газу.

Вперше в світі, а саме в Україні були розроблені та стали використовуватися електричні контактно-стикозварювальні машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є.О. Патоном.

Сучасні електрозварники мають у розпорядженні високотехнологічне обладнання, що дає можливість зварювати майже всі метали і сплави, з’єднувати деталі масою від грамів до сотень тон і вести процеси зварювання як в морських глибинах, так і в космосі

На сучасному етапі зварювання знайшло застосування у всіх сферах життя: від промисловості, до медицини. Швидкими темпами впроваджуються нові види зварювання, такі як електронно-променеве, ультразвукове, електромагнітне, лазерне тощо. Розширюються можливості дугового і контактного зварювання. З набуттям теоретичних знань і практичних навичок в роботі, оволодінням новітніх зварювальних технологій, зварник підвищує рівень кваліфікації (до 6 тарифного розряду).

Електрозварник може легко перекваліфікуватись на різальника, газозварника, контролера зварних швів та монтажника санітарно-технічних систем тощо.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Меню

Зараз на сайті Online: 

На сайті 15 гостей та відсутні користувачі

Статистика відвідування:

Останні новини:

«Шляхи мотивації ...

    ...

ДПА з української мови і ...

Швидко пролетіли роки навчання і ось випускники ...

Семінар-тренінг "Агресія ...

4 грудня 2017 року відбувся семінар методичної ...

Правові дебати як форма ...

У нашому неспокійному суспільстві, коли люди ...

Вхід | Реєстрація

Scroll to top