Професія перукаря не менш складна і відповідальна, ніж професії інженера чи бухгалтера. Адже перукар повинен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком, окрім того психологом, мати широкий кругозір, бути інтелектуально розвиненим. За останні кілька років професія перукаря стала користуватися надзвичайною популярністю, оскільки попит на перукарські послуги ще з давніх часів завжди був високий.

Історія

Найперші згадки про перукарське мистецтво відносяться до V століття до нашої ери в Єгипті. Єгиптяни приділяли багато уваги своєї зовнішності: вони фарбували волосся, робили перуки, а також завивали волосся за допомогою дерев’яних паличок.

В середні віки перукарські послуги надавали працівники лазні та цирульники, які пропонували ще й медичні послуги: видаляли зуби, ставили п’явки, пускали кров.

У XVII столітті стали модними перуки. Перукарське мистецтво в ті часи досягло колосальних висот, в прямому та переносному значенні. Зачіски були такі високі й химерні, що для їх створення потрібний був металевий чи дерев’яний каркас. Деякі зачіски мали по півметра висотою. Такі зачіски робили по декілька годин, а перукарям доводилося вставати на ходулі.

В XIX столітті було зроблено відкриття секрету перетворення жінок на блондинок за допомогою перекису водню. В цей же час відбулося розмежування професій на цирульника та медика.

В XX столітті була винайдена перманентна завивка (так звана «хімія»), яка могла триматися до шести місяців. Як бачимо, перукарі в усі віки користувалися передовими технологіями.

Перукар – це лікар людської душі. За допомогою гарної зачіски чи просто приємного спілкування у клієнтів піднімається настрій, підвищується самооцінка, з’являється впевненість в собі та відчуття привабливості. 

Бути перукарем - означає допомагати людям відкрити в собі красу. Це прекрасна, позитивна професія, яка приносить людині не лише моральне задоволення, але й матеріальний достаток. Послуги хорошого майстра коштують недешево. Як виявилось, люди не хочуть економити на своїй зовнішності. Отже, професіонал перукарського мистецтва ніколи не залишиться без заробітку.

Але є в цій професії обмежуючі моменти, через які не всі охочі можуть працювати перукарями. Адже ця робота досить важка - весь день на ногах не кожен витримає. До того ж, потрібна постійна концентрація уваги, зосередженість. А якщо згадати, що працювати доведеться з різними хімічними речовинами для забарвлення волосся чи завивки, на які в багатьох людей буває алергія, то стане зрозуміло, що перукарем може працювати лише фізично міцна та здорова людина.

Візажист

Візажист - спеціаліст в області макіяжа, створення образу за  допомогою засобів мистецтва макіяжу.

Головне завдання візажиста - не тільки створити певний образ, але підкреслити переваги зовнішності і приховати недоліки. Працюючи з обличчям, візажист повинен враховувати природні дані клієнта, знати, що потрібно підкреслити за допомогою макіяжу, а що приховати.

Професіонал повинен знати, які кольори і текстури підходять під даний тип зовнішності, образ, доречні для даного часу доби, року, події.

Візажист - це художник, але малює він не на папері, а на обличчі або на тілі.

Робота візажиста різноманітна і многовариантна, а також завжди затребувана. Від домогосподарок до таких відомих особистостей, як кінозірки та політики - всім потрібні послуги професійного стиліста-візажиста з метою створення найкращого іміджу.

Історія професії «візажист»

Ще в 2000 р до н. е. племена Майя дбали про оздоблення свого обличчя і тіла. В якості косметики вони застосовували червону мазь, в яку була додана липка смола стираксу.

Однак, засновниками традиції прикрашання обличчя і виробництва косметичних засобів по праву можуть вважатися стародавні єгиптяни. Згадайте зображення дружини 8-го фараона Давнього Єгипту Ехтанона - Нефертіті (1351 - 1334 р до н. Е.) З яскраво підфарбованими тушшю очима, а губи її були підведені порошком з глини. Однак найяскравіша представниця розвитку давньоєгипетської косметики - цариця Клеопатра (69 - 30 г. до н. Е.). Саме їй належить збірник рецептів по догляду за шкірою і «макіяжу», що представляє велику цінність на сьогоднішній день. Також цей фоліант дає нам детальне уявлення про устрій знаті стародавнії єгиптян.

Як вже було зазначено вище, косметику використовували ще в стародавні часи. Спеціальна фарба для підведення очей була виявлена в похованнях стародавніх єгиптян, які датуються 3000-м роком до н. е. Жінки стародавнього Риму застосовували забарвлену пудру і ложки з бронзи. У цих ложок були довгі ручки, які потрібні були для витягання і змішування різних косметичних засобів. Протягом довгого періоду часу, застосування косметики декоративного характеру було аморальним. На початку століття була написана книга, яка була присвячена етикету. У ній було сказано, що за східним звичаєм, підфарбовувати губи можна тільки на сцені. Однак за останні час це думка кардинально змінилося, і тепер, застосування жінками декоративної косметики стало нормою.

Меню

Зараз на сайті Online: 

На сайті 60 гостей та відсутні користувачі

Статистика відвідування:

Останні новини:

Обласний етап конкурсу ...

    10 листопада 2017 відбувся обласний етап ...

ХХ Ювілейний Чемпіонат ...

09.11.2017 учні випускної групи № 31з професії ...

9 листопада – День ...

9 листопада наша країна святкує День ...

Національний проект « ...

      07.10.2017 учні випускних груп ДНЗ ...

Вхід | Реєстрація

Scroll to top