Швачка - спеціаліст з виробництва виробів з тканин, шкіри і інших матеріалів. Здійснює пошиття виробів вручну або на різноманітних універсальних машинках (ґудзикових, петельних, вишивальних,  обметочних тощо). В процесі роботи ліквідовує обрив ниток, міняє шпулі, регулює натягнення ниток і частоту строчки, перевіряє якість крою, відповідність фурнітури кольору і призначенню виробу. У праці поєднуються порівняно прості операції, що тарифікуються по першому і другому розряду (вивертання деталі, видалення нитки тимчасових строчок, вирізання деталей і т. п.) і складніші операції, виконання яких вимагає четвертого і п'ятого розряду (вточка рукава, з'єднання коміра з горловиною та ін.). Швачка може виконувати весь об'єм роботи (швачка індивідуального пошиття в ательє) або одну з операцій (швачка-моторист у великосерійному виробництві). Працює в один -двох змінному режимі, індивідуально або у складі бригади, у вільному (швачка в ательє) або заданому темпі (на конвеєрі). Професія має 5 розрядів. 

Кравець – фахівець із пошиття одягу. Безпосереднім пошивом одягу займаються кравці, тобто спеціалісти з виконання технологічної обробки різноманітних вузлів одягу і збирання всіх деталей готового виробу. Кравці можуть працювати на швейних фабриках і займаютися масовим виробництвом одягу, а також працювати в ательє, шити одяг по індивідуальним замовлення.

Коротка історія професії. Перші кравці з’явилися в Древній Греції в III ст. до н.е. і працювали вони у майстернях. Проте, особливий статус ця професія отримала приблизно в XV ст., коли зародилося поняття «мода». Згодом намітилася і спеціалізація кравців: одні шили плащі, інші – чоловічі костюми, треті – жіночі сукні, інші – решту необхідного одягу. Весь одяг переважно виготовлявся на замовлення. В спеціальних книгах були зібрані зразки різних модних кроїв. Ці збірки матеріалів дозволяли кравцям шити одяг точно по фігурі клієнта, допомагали у виправленні певних недоліків. Покращив якість і швидкість пошиття одягу винахід першої системи крою («система третини», 1818 р.), згодом масштабної системи, а з часом і пропорційно-розрахункової. Також, розвитку кравецької справи сприяла поява перших паперових викройок (1820-і рр., фірма «Сміт» в м. Лондоні ) та перехід у 1863 р. їх виробництва на індустріальну основу (американська фірма «Баттерік»). Важливим етапом у розвитку кравецької справи було заснування у 1841 р. в Парижі школи крою «Гер-Лавінь» з майстернею, яка згодом перетворилася на знамениту школу моди «Esmod» – Вищу школу мистецтва і техніки моди. Пізніше А.Лавінь винайшов власну систему крою, бюст-манекен для шиття і гнучку сантиметрову стрічку.Справжню революцію у виробництві одягу зробив винахід в 1830 р. швейної машини: Бартелемі Тимоньє отримав патент на швейну машину і відкрив першу у світі автоматизовану швейну фабрику. Зараз батьком швейних машин човникового стібка вважають американця Еліаса Хоу, який 10.09.1846 р. отримав патент на машину, що виконувала шов із швидкістю 300 стібків за хвилину. Але, дослідження щодо виготовлення швейної машини продовжувалися. І найуспішніше це вийшло у Ісаака Мередіта Зінгера. Так у 1851 р. світ побачив нову швейну машину «Singer». За минулі сотні років сталися значні зміни в світі моди і в мистецтві кравецької справи. Так, на зміну ручним роботам прийшли швейні машини, з’явилися нові і досконалі тканини та фурнітура; одяг став зручнішим. Але і досі кравецька справа залишається мистецтвом, тому що вона створює унікальний одяг, окремий стиль для кожної людини.

Виготовлені швейною майстернею колекції неодноразово брали участь у Міжрегіональному конкурсі «Калинове намисто».

Меню

Зараз на сайті Online: 

На сайті 29 гостей та відсутні користувачі

Статистика відвідування:

Останні новини:

Обласний етап конкурсу ...

    10 листопада 2017 відбувся обласний етап ...

ХХ Ювілейний Чемпіонат ...

09.11.2017 учні випускної групи № 31з професії ...

9 листопада – День ...

9 листопада наша країна святкує День ...

Національний проект « ...

      07.10.2017 учні випускних груп ДНЗ ...

Вхід | Реєстрація

Scroll to top