-
Категорія: Про навчальний заклад
-
Опубліковано: 06 листопада 2014
-
Останнє оновлення: 09 лютого 2017
-
Перегляди: 3539
Історія Державного навчального закладу «Вище професійне училище №7 м. Вінниці» - це майже 50 років постійної турботи інженерно - педагогічного колективу про якісну підготовку робітничих кадрів, це творча та натхненна робота, спрямована на розвиток та процвітання економіки нашої держави.
6 червня 1966 року у нашому місті було засновано Вінницьке Технічне училище №12, на базі якого готували кваліфікованих робітників будівельного профілю за напрями: маляр, штукатур, столяр-тесля, муляр, слюсар-будівельник з терміном навчання один рік.
У 1967 році ТУ-12 було перейменовано в Спеціальне професійне технічне училище №12, в якому для учнів було додано ще дві професії - кранівник та червонодеревник. У цей період будується навчальний корпус, на першому поверсі якого було розміщено їдальню на 60 місць, пізніше було зведено стіни майстерні та гуртожиток, в якому мешкало 40% учнів. Набір учнів на той період складав 320 осіб. З 1969 року одночасно з робітничою професією учні почали здобувати середню освіту.
20.01.1969 року наказом №9 Міжобласного управління освіти утворено Професійне технічне училище міста Вінниці №7. У 1970 році контингент училища зріс до 400 осіб.
Як відомо, успішна діяльність будь - якої галузі великою мірою залежить від мудрого та компетентного керівника, справжнього майстра своєї справи, людини-лідера. Впродовж всього періоду існування наш навчальний заклад очолювали кращі представники своєї професії, які зуміли спрямувати колектив на якісне та продуктивне вирішення важливих завдань, перетворити професійну підготовку фахівців на справжню творчу лабораторію, де кожен, і вчитель, і учень мав змогу підвищити свій як професійний, так і загальний рівень. Саме такими керівниками були - Величковський Микола Григорович (1966-1970 рр.); Бенделіков Петро Єфимович (1970-1972 рр.).
Під керівництвом Куріла Володимира Олександровича (1972-1975 рр.)було введено в дію гуртожиток №2 на 450 місць та 6 аудиторій в навчальному корпусі.
В період з 1975 по 1981 рр., коли училище очолював Шинкарук Микола Іванович, було введено в експлуатацію три спортивні зали.
З 1981 по 1997 роки заклад очолював надзвичайно талановитий та компетентний керівник – Ружицький Станіслав Альбертович. Під його керівництвом було введено в дію клуб училища на 320 місць та їдальню на 240 місць.
В період керівництва Ружицького С. А. педагогічний та учнівський колективи училища здобувають перемоги у різнопрофільних конкурсах професійної майстерності, брали участь у семінарах з обміну досвідом спільно з представниками Африки та республік Радянського Союзу,республіканських семінарах з військової підготовки та ін. Станіслава Альбертовича нагороджено нагрудним знаком «Відмінник освіти України», він є депутатом Замостянської районної ради шести скликань, його ім`я занесене на Дошку Пошани Вінницького району. В навчальному закладі Ружицький С. А. працює близько 50-ти років.
В травні 1997 року директором училища призначається Ю. В. Нартовський – мудрий, вольовий, енергійний керівник - новатор. Господарський підхід Юрія Володимировича до становлення та розвитку навчального закладу забезпечив успішність училища і донині. За керівництва Юрія Володимировича в училищі відбуваються позитивні зміни. У серпні 1997 року почалася реорганізація училища: ПТУ-7 об`єднується з ПТУ-20.
Таким чином, наш заклад стає багатопрофільним, вводяться нові спеціальності - кухар, кухар-кондитер, електрозварник, швачка, закрійник, вишивальниця, перукар-модельєр.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №634 від 29 грудня 2000 року училище було реорганізовано у ВПУ №7.
На 01. 09. 2001 року загальний контингент ВПУ-7 складає 1100 осіб і навчальний заклад є одним з найбільших в області.У січні 2001 року закладу присвоєно статус вищого професійного училища та надано право на підготовку спеціалістів будівельного та швейного профілів, а також фахівців для підприємств громадського харчування.
У розпорядженні училища знаходився триповерховий навчальний корпус, де адміністрацією та інженерно-педагогічним колективом у кількості 107 осіб було створено всі необхідні умови для забезпечення якісного та ефективного навчального процесу:
ü26 навчальних кабінетів, з них 9 професійно-технічного циклу та 18 навчальних майстерень, оснащених сучасними технічними засобами навчання та виробничими матеріалами;
üклуб (320 місць) та актова зала (420 місць);
üїдальня на 240 осіб;
üспортивні зали №1, №2, №3, №4;
üобладнаний гуртожиток, бібліотека (фонд – 36000 примірників), читальна зала, медичний пункт.
Наведені факти - це не лише історія, не сухі цифри, а результат багаторічної колективної праці. Нашим результатом є високопрофесійний рівень наших майстрів та викладачів, імена яких є відомими на освітянській ниві Вінниччини; випускники, що досягли значних висот професійної майстерності та нагороди, якими наш навчальний заклад, без перебільшення, може пишатися.
Гордістю педагогічного колективу є:
Нартовський Ю. В.–нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України»(1992р.), отримав Подяку Кабінету Міністрів України (2010р.).
Іванова В. І. - випускниця училища, заступник директора з виробничого навчання. В 1991 році здобула відзнаку «Відмінник освіти України», у 2009 році нагороджена нагрудним знаком « А. С. Макаренко».
Верещак О. Г. – пройшов трудовий шлях від майстра виробничого навчання до заступника директора з виховної роботи, отримав винагороди «Відмінник освіти України» у 2000 р. та нагрудний знак «А. С. Макаренко» у 2009 р.
Бартко А. Е. – заступник директора з навчальної роботи, викладач-методист, Алла Едмундівна є натхненним керівником різноманітних творчих проектів, які неодноразово здобували Гранти Вінницької обласної державної адміністрації.
Кузик Н. А. – майстер виробничого навчання, нагороджена Почесною Грамотою Верховної Ради України, «Відмінник освіти України». В училищі пропрацювала 46 років.
Березова В. П. - майстер виробничого навчання, працювала в училищі з дня заснування, нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України» та нагрудним знаком «А. С. Макаренко», стаж роботи 48 років.
Фомишин В. В. – випускник училища, працює майстром виробничого навчання 34 роки, «Відмінник освіти України».Березова В. П. - майстер виробничого навчання, працювала в училищі з дня заснування, нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України» та нагрудним знаком «А. С. Макаренко», стаж роботи 48 років.
Чекіна В. Д. – випускник училища, тепер керівник фізвиховання, КМС по волейболу, срібний призер СРСР (1980р.) та призер УРСР (1984р.) з волейболу, педагогічна діяльність 39 років.
Серед педагогів-ветеранів, що зробили вагомий внесок у систему навчання та виховання молодого покоління варто відмітити: Є. Я. Первакову, Г. М. Рильську, З. М. Кузьмінову, С. Я. Максименко, Н. Є. Обливач, І. Г. Сучок, Н. О. Янковську.Багато випускників навчального закладу залишились працювати майстрами виробничого навчання, на сьогодні авторитетно діляться досвідом і знаннямиз учнями Р. П. Мороз, Г. М. Степанюк, М. І. Баланюк, Л. І. Лемішова, С. С. Сулима, М. І. Шевчук, Ю. П. Журавель.
За 48 років існування наш навчальний заклад підготував близько 20 тисяч кваліфікованих робітників. Щороку випускники залишають стіни училища, але їх добрі справи та традиції зостаються. Ми з теплом у серці згадуємо своїх кращих випускників та пишаємось їх професійними і життєвими успіхами. Нашою гордістю є:
- Три брати - близнюки Діденко: Валерій полковник, командир військової частини у місті Бердичеві Житомирської області, Віктор підполковник, заступник головного лікаря Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центра «Головний військовий клінічний госпіталь»по вулиці Свердлова у місті Вінниці, Володимир підполковник Чернівецької військової частини.
- Ткаченко Володимир працює старшим майстром Крижопільського ПТУ.
- Нижник Василь є директором підприємства з виготовлення меблів ( м. Київ).
- Поліщук Михайло – полковник, старший викладач Залізничного університету Міністерства оборони Росії у місті Санкт-Петербург.
- Савченко Анатолій працює редактором Тростянецької районної газети.
- брати Володимир і Валерій Гавенки є полковниками військ України.
- Щербань Олександр - сьогодні заступник начальника Вінницького районного відділення міліції, підполковник міліції.
- Пікун Іван працює завідуючим Бершадською районною лікарнею.
- Кулитський Анатолій на сьогодні працює старшим майстром Вороновицького ПТУ.
- Швець Володимир очолює КП «Хлібороб» села Головеньки Немирівського району.
- Володимир Кроча є директором однієї із шкіл у Тростянецькому районі.
Ряд наших вихованців на сьогодні є підприємцями, що надають послуги з працевлаштування з професії «столяр», серед них: Фіщук Юрій, Фіщук Олександр, Талавер Олександр, Ковтун Олександр. З будівельного профілю –Столярчук Леонід.
Є у нас привід для гордості й у галузі спорту. Наші випускники:
- О. П. Кулібаба - майстер спорту, суддя міжнародної категорії з класичної боротьби.
- І. Г. Ковальчук – майстер спорту з легкої атлетики, Чемпіон токійської універсіади.
І ще багато-багато( всіх і не перелічити!) випускників училища своєю працею примножують славу нашого навчального!
З кожним роком змінюються буденні реалії, потреби ринку праці, підвищуються вимоги до роботи закладів професійно-технічної освіти, розвивається економіка, незмінним є лише одне - щоденна плідна, невпинна праця колективу ДНЗ «ВПУ-7 м. Вінниці», покладена на якісну професійну підготовку та виховання висококваліфікованих робітничих кадрів для укріплення та швидкого розвитку української економіки. Заклад готує високоякісних фахівців для будівельної індустрії, громадського харчування та побуту, які зможуть забезпечити ефективну роботу цих галузей у Вінницькій області та Україні в цілому.
Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 137 від 09.02.2012 року ВПУ №7 м. Вінниця було перейменовано в ДНЗ „ Вище професійне училище №7 м. Вінниці”, робота якого й надалі спрямована на підготовку кваліфікованих робітників з професій будівельного, швейного профілю, громадського харчування та побуту.
ДНЗ «Вище професійне училище №7 м. Вінниці» є навчальним закладом ІІІ атестаційного рівня, підпорядковане Департаменту світи і науки Вінницької облдержадміністрації. Навчальний заклад, відповідно до угод, укладених з підприємствами, організаціями та приватними підприємцями, щороку здійснює прийом на навчання 300-350 осіб.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 1149 від 13.08.2013 року «Про ліквідацію Якушинецького професійного училища соціальної реабілітації» з січня 2014 року на баланс ДНЗ «ВПУ № 7 м. Вінниці» передані приміщення і будівлі Якушинецької філії.
Сьогодні училище проводить підготовку більше 700 учнів денної форми навчання. Близько 40% наших учнів щорічно продовжують навчання в вищих навчальних закладах III – IV рівня акредитації. Значна частина наших випускників очолює підрозділи підприємств будівельного профілю, побуту та громадського харчування. Такі гарні показники підкреслюють те, що в нашому закладі склалися гарні традиції та створюються належні умови для здобуття обраної за покликом душі професії. Це гідний наслідування результат роботи усього колективу - від адміністрації до технічного персоналу.
Славні традиції, напрацьовані старшим поколінням, гідно підтримують та продовжують молоді працівники училища. Училище робить грандіозний поступ вперед щодо навчально - виробничого процесу, в напрямку патріотичного виховання і естетичного формування майбутніх кваліфікованих робітників, які навчаються в нашому закладі. Нами успішно освоюються новітні педагогічні та виробничі технології, приділяється велика увага модернізації та розбудові навчально - матеріальної бази училища, яке на сьогодні згуртовує юнаків та дівчат з різних районів Вінниччини та сусідніх областей. Ми готуємо: штукатурів, малярів, лицювальників-плиточників, мулярів, електрозварників, столярів, гіпсокартонників монтажних конструкцій, паркетників, кухарів,кондитерів, офіціантів-барменів, швачок, кравців, перукарів та візажистів.
Що до умов навчання, то ми прикладаємо максимум зусиль, аби учням було затишно і комфортно, а головне цікаво опановувати ази обраної професії. З цією метою адміністрація закладу постійно дбає про належний рівень забезпеченості матеріально технічної бази закладу, а висококваліфіковані педагогічні працівники стають справжніми інженерами дитячих душ, інколи навіть заміняючи їм батьків.
Найважливіше, чого ми навчаємо, - це любити обрану справу. Ми щиро сподіваємось на те, що для більшості учнів, саме в нашому училищі починається стежина до омріяної дороги. Зїх успіхами та впевненістю у завтрашньому дні буде міцніти та процвітати і наша держава.
Меню
Статистика відвідування: