-
Категорія: Новини
-
Опубліковано: 24 лютого 2024
-
Останнє оновлення: 24 лютого 2024
-
Перегляди: 25
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти, як соловейка
Пісня у гаю!
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову
Я люблю!
21 лютого українці вітають своїх рідних та друзів з Днем рідної мови, маючи на меті віддати їй шану, зберегти єдність та міцність українського народу, які починаються саме з мови.
З нагоди цього свята здобувачі освіти груп ПВ-33-22, ШК-26-23 відвідали літературно-мистецький захід до Міжнародного дня рідної мови «Мова - найважливіший національний ідентифікатор», організований КЗ «Центр естетичного виховання» Вінницької обласної Ради, на який гостинно були запрошені разом зі своїми наставниками - заступником директора з виховної роботи О. Г. Верещаком, Н. К. Дзісь, Г. М. Недибалюк, О. В. Кондратюк, В. В. Форманчук.
На урочистому заході йшлося про необхідність створення в суспільстві всіх умов, щоб розмовляти українською було актуально, престижно і модно, щоб кожен громадянин відчував гордість за свою рідну мову, за свою країну.
Учасники свята читали вірші відомих українських поетів, особливо запам’ятається присутнім виступ полковниці-розвідниці, ветерана Другої світової війни Ольги Твердохлібової, яка у свої 100 років читала напам’ять поему Тараса Шевченка «Причинна». Жінка знає, на скільки важлива мова для нації та перемоги України, адже жодна чужа мова не замінить рідної. Можна до дрібниць опанувати чужу мову, одначе плакати й сміятися, кохати й бачити сни можна тільки рідною.
Шквал емоцій, позитивний настрій створили присутнім учасники обласних конкурсів і фестивалів художньо-естетичного напрямку та учні Вінницької музичної школи №2 своїми неперевершеними талантами.
Концерт у новому форматі органічно поєднав народну пісню, танець та музику. Сучасні аранжування популярної музики по-новому зазвучали у різних вокально-хорових техніках. А традиційна хореографія з сучасною стилістикою танцю вдало підкреслили справжній український колорит.
Українською розмовляли наші діди і прадіди, а матері й бабусі співали дітям і онукам колискових. Рідною мовою народ наш сміявся і плакав, молився і благав про помсту. Нині й ми, нащадки козаків, маємо шанувати слово, що отримали у спадок, захищати, розкривати його велич і могутню силу, зберігати в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь.Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах… Такою постає українська мова перед нами сьогодні.
Українська мова
Лагідна, святкова,
Будеш ти з народом
Завжди навіки!
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки
Нам батьки!